pav1o's Journal
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends]
Below are the 20 most recent journal entries recorded in
pav1o's LiveJournal:
[ << Previous 20 ]
| Saturday, November 28th, 2009 | | 12:47 am |
| | Sunday, November 22nd, 2009 | | 11:08 pm |
| | Monday, November 16th, 2009 | | 11:20 pm |
Кореляція між відміною публічної смертної кари і розвитком кінематографу.
Тисячі років люди лоскотали собі нерви, спостерігаючи за публічними катуваннями та стратами інших людей. З середини ХІХ століття і вздовж всього століття ХХ різні країни починають скасовувати спочатку публічні страти, а потім і смертну кару взагалі. Паралельно, вже наступного року після презентації сінематографа братами Люм'єр, починає розвиватись індустрія фільмів-жахів. Чи то кінохорор виник як компенсація більш гуманної системи покарань, чи навпаки, сказати важко, але кореляція очевидна. Відношення кількість_насилля/реальність_насилля, яке спостерігає пересічний громадянин, залишилось незмінним. Виходячи з цих міркувань, борцям з ужастіками ( ака члени комісії з Нацморалі) варто подумати про ефективну заміну кінохорору. Як мінімум, вимагати поновлення смертної кари, а краще четвертувань чи колесувань злочинців. Або запропонувати організацію публічних сеансів кастрації, ця тема тепер дуже модна. Рівновага одиниць насилля має бути збережена. | | Tuesday, November 10th, 2009 | | 8:10 pm |
| | Saturday, November 7th, 2009 | | 5:50 pm |
Володарь кілець, закарпатський фільм-прототип.
Виявляється, колись було й закарпатське кіно. Більше того, з сюжету про чарівний перстень Карпат почалась фільмографія студії А-В (Americanfilm та Biografia), яка згодом перетворилась на знамениту студію Barrandov. Продюсером виступав Мілош Гавел (Miloš Havel), дідо-стрийко останнього президента ЧСР Вацлава Гавела, до речі, німецький коляборант. Спонсорами були монсеньйор Авугустин Волошин та губернатор Подкарпатської Руси Констянтин Грабар, лібрето до фільму написав Василь Пачовський. За сюжетом, чарівний перстень князя Лаборця охороняв нашу Сріберну зимлю, аж поки донька останнього руського князя Федіра Коріатовича не закрутила шури-мури з румунським князем, і розказала йому таємницю роду. Румунешто спробував вихопити перстень з рук Домініки, але той впав в колодязь мукачівського замку. Фільм було показано в Празі 9 листопада 1922 року за присутності президента ЧСР Томаша Масарика. На жаль, жодних згадок про цей фільм на сайті Баррандов-студія я не знайшов. UPD. Знайшов в інетбазах кіно: Koryatovič (Zacarovaný klícek karpatský). UPD. Фільм зазначений в каталозі чеського народного фільмового архіву, отже там могла зберегтись копія: Koryatovič (Začarovaný klíček karpatský) ((The Enchanted Carpathian Key)) R: Jan Just-Rozvoda V: AB, 1922 N: <...> Fo: 35 mm Ve: česká D: Slaviafilm Pr: 09.11.1922 © Národní filmový archiv http://web.nfa.cz/CeskyHranyFilm/cz/obsah/filmy/72353.html | | Sunday, November 1st, 2009 | | 8:19 pm |
День пам"яті.
 Кельтське свято Хелловін на Закарпатті відзначається в його первісному сенсі - як день уваги до поховань своїх родичів. Люди впорядковують могили, ставлять вінки, запалюють свічки, моляться за прощення гріхів померлих. На цвинтарях справжня година пік. Що цікаво, цей звичай поліконфесійний. Кажуть, спочатку його справляли тільки закарпатські угорці, вони ходили на кальварі опівночі з 31-го на перше. Через те, що цвинтарі були спільними, а доглянуті могили виділялись з проміж недоглянутих, цей звичай перейняли всі мешканці краю, включно з безбожними уродженцями Московщини. Така от конвергенція. P.S. Був им нись в Мукачьові і на Барвінку, народу повно. | | Saturday, October 31st, 2009 | | 12:10 pm |
Грипозна істерія, Майдан-2004 та когерентне випромінювання.
Під час виборів суспільство знаходиться у збудженому стані, завдяки чому інформаційна проводимість суспільства стрімко зростає. Тут є повна аналогія з лазерним випромінюванням: внаслідок зовнішньої накачки активного середовища його частинки переходять у нерівноважний стан з високими енергетичними рівнями. Достатньо маленького поштовху, випадкового фотону з потрібною довжиною хвилі, щоб утворилося потужне монохроматичне когерентне випромінювання. В найбільш збудженому стані наше суспільство перебувало під час вибору-2004, тоді я міг послати СМС-ку з якимось закликом своєму знайомому, а через декілька годин вона мені поверталась в трохи зміненому вигляді від зовсім інших знайомих з іншого міста. Зараз рівень інформаційного проводимості трохи менший, але достатній для істерій подібно педогейту та "невідомої свинної х**ні". Ніякої конспірології, виключно квантова механіка. | | Tuesday, October 27th, 2009 | | 8:58 pm |
| | Sunday, October 25th, 2009 | | 10:12 pm |
Дорога до храму, іршавський варіант.
 Був им на благодійному концерті Степана Гігі. Вступне слово мав святий отець Тидір, він представив співака, свого кума, до речі. Вся виручка від концерту йшла на реконструкцію нашого кафедрального собору. Були присутні його преосвященство владика Мілан Шашік, поруч сиділи Віктори Щока та Бедь. Гіга виступав під мінусовку, з візуальної аранжировки була тільки прожекторна рампа та димзавіса. Не було навіть дородних ляхатих дівок з підтанцьовки, які мені ся так любили на попередніх концертах Гіги. Все було скромно, але зі смаком. Опісля хіта всіх часів "Наталі" Гіга виставив свого сина, теж Степана. Той злабав десь зо чотири пісні, репертуару ніякого, розраховані чи то на емігрантів, чи то на заробітчан. Хлопчина був трохи зажатий. Зате донька Гіги Квітослава, яка вийшла згодом, була зовсім не закомплексована. Вона співала доста складні у вокальному сенсі пісні, але в такому ж стандартному гіга-стилі. Під кінець Гіга влупив автентичну іршавську "Ой на горі черешня, а на долині дві", чим остаточно порвав глядачів. ( Пісню памяті Назарія Яремчука зал слухав стоячі )P.S. Шкода, але концерт "Плачу Єремії" відмінили через недостатню кількість проданих квитків. Прийдеться отримати взад свої триста гривень, відкладені на це культурно-масове міроприємство. | | Friday, October 23rd, 2009 | | 1:27 pm |
| | Tuesday, October 20th, 2009 | | 10:09 am |
| | Saturday, October 17th, 2009 | | 12:57 pm |
Шваби та шваблики.
Сірники у нас називають "швабликами", це питомо закарпатське слово, в ньому відбивається ціла історія українсько-німецьких відносин на Закарпатті. Німецьких колоністів в наш край запросила цісарка Марія-Терезія в 1775 році. Оскільки націй тоді ще не існувало, колоністи писались швабами, за назвою місцевості Швабія на захід від Баварії (до речі, політика ЕС по створенню "еврорегіонів" спрямована на реставрацію подібної регіональної самоідентифікації). Шваби познайомили закарпатців з сучасними технологіями господарювання, в тому числі і з сірниками, які вражені русини назвали "швабликами". За часів вуйка Гітлера багато хто з швабів уявив себе за юберменшин, батько розказував, що через німецьку половину села наші ходили з вилами та мінімум по п"ять чоловік. Восени 1944р приїхали геббельс-машинен з матюкальниками і загітували всіх швабів тікати в Німеччину. Німці мукачившини позбирали свої речі на вози та й рушили на Захід. Але тікати було вже нікуди - американська авіація зробила місячний ландшафт з вузлової залізничної штанції та міста Чоп ( назва означає "кран", тому й пиво ми п"єме "чоповане"). Ті, хто вижив, повернулись назад, але після падіння залізної завіси німці остаточно виїхали з Закарпаття. Шваби пішли, шваблики залишились ... | | Saturday, October 3rd, 2009 | | 11:20 pm |
Ще м не видів таку малу воду на Ужі.
Ходиви м минулої неділі в Кам"яницю. Через малу воду увидів им, уж чехи не до кунця вчинили греблю кам"яницької гідроелектроштанції. Чітко видко, що гребля руйнується там, де не був викладений шар каміння:   ( Read more... ) | | Thursday, September 24th, 2009 | | 2:22 pm |
Закон останнього жетону.
Київ, як завжди, зустрів мене кілометровою чергою за жетонами на метро Вокзальній. Саме паскудне, що з кожної поїздки залишається кілька невикористанних жетонів, але про них завжди згадуєш тільки змарнувавши півгодини свого останнього життя в цій клятій черзі, яка з року в рік становииться все довшою і довшою. | | Monday, September 21st, 2009 | | 7:10 pm |
Чому львів'яне не літають ?
Дивлюсь я на небо і думку гадаю, чому зі Львова вже ВізЕйр не літає ? Чомусь, галичани не літали до Києва лоу-костерами навіть тоді, коли білет коштував дешевше, ніж плацкарта. Внаслідок цього компанія ВізЕйр скасувала всі внутрішні рейси зі Львова, тепер ги би задурно можна летіти тільки в Дортмунд. Мені туди не треба, мені треба до Києва, й через цю незрозумілу приземленість прийдеться пертися потягом майже добу. | | Monday, September 7th, 2009 | | 6:07 pm |
Тустань-2009
Останнім часом в Закарпатті склалась нездорова кліматична тенденція,на кожні вихідні обов"язково паде дощ. Завдяки інтерактивній мапі опадів мені таки вдалося вирахувати "вікно" у прогнозованому щільному мереживі дощу. Прогноз вдався напрочуд точним, виїхали о пів на другу, до Сколе дощило, довкола були видні сліди руйнувань від буревію, а на під"їзді до Тустані з"явилось сонечко. Злива багатьох розігнала, так що можна було вільно під"їхати під самий заповідник. Мушу відмітити, що фестиваль не був копією минулорічного, хоч декорації та артефакти, звісно, були ті ж самі. Початок дійства навіював орієнтальні мотиви: ( Фоти під катом )В цілому було прохолодо, але класно. | | Sunday, September 6th, 2009 | | 7:03 pm |
Собор в Ужгороді набув органічного вигляду.
 Якось я помітив, що собор ім. о.Сидора дуже схожий на мечеть, якщо дивитись з боку Проспекта. Чесно, навіть фоткав його спеціально з такого ракурсу, щоб подивитись в фотошопі, як йому буде пасувати півмісяць. І ось, стихія зробила свою справу, це вам не фотошоп. P.S. До речі, хрест впав саме на те приміщення, в якому дурнуватий Петя Гецко писав свою "Божу Кару". | | Friday, August 7th, 2009 | | 6:29 pm |
| | Monday, August 3rd, 2009 | | 9:47 am |
Пам"ятник загиблим гонведам з Великий Доброні.
Вчора відпочивали сьме на озерах в Дідово, вирішив їхати не по трасі, а городами, через мадярські села. У В.Доброні спинивим ся коло церкви, бо увидів пам"ятник жовніру з силуетом каски типу М-35. Це пам"ятник велико-добронським угорським гонведам ("захисникам Вітчизни"), загиблих у часи Першої світової війни:  На мармурових стелах зліва та справа від постаменту викарбувані прізвища полеглих селян. А невідповідна до часу каска нагадує про те, що гонведи гинули і в 1939-1944 рр. | | Friday, July 24th, 2009 | | 11:28 am |
Вперед, орли, а Я за вами.
Напроти хімфаку побачив типу військовий намет яценюковських агітаторів:  Дівчинка побачила, що я її знімаю і ганьбливо сховалась. Мушу відмітити, що передвиборний креатив гівно, автор креатива повний мудак. Current Music: Єврєйскоє казачєство восстало, в Біробіджанє бьіл переворот.. |
[ << Previous 20 ]
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
pav1o's journal
